К.х.н. Малишева Марія Львівна

Малишева Марія Львівна, кандидат хімічних наук, доцент кафедри фізичної хімії. Читає загальний курс «Колоїдна хімія», спецкурс «Адсорбція і поверхневі сили».
Сфера наукових інтересів: дисперсні системи, адсорбція полімерів на поверхні часточок дисперсної фази, електроповерхневі властивості дисперсних систем в присутності полімерів, природа стійкості і механізми коагуляції полімервмісних дисперсних систем, структуроутворення в дисперсних системах.
Однією з центральних проблем колоїдної хімії є проблема агрегативної стійкості дисперсних систем. Від агрегативної стійкості залежить чи буде існувати система, чи будуть залишатися незмінними її властивості. Для регулювання стійкості дисперсних систем останнім часом широко використовуються полімери, малі добавки яких можуть приводити до флокуляції, або, навпаки, до практично безмежного зростання стійкості. Стабілізуюча чи флокулююча дія полімерів в колоїдних системах пов’язані з їх адсорбцією на поверхні часточок. В результаті адсорбції макромолекул чи їх агрегатів змінюються властивості границі поділу фаз. Це приводить до зніми існуючих та появі нових складових розклинюючого тиску. Для розуміння механізму впливу полімерів на стійкість дисперсних систем необхідно мати дані про адсорбцію полімерів, параметри адсорбційних шарів на поверхні часточок, зміну структури подвійного електричного шару та гідратації поверхні внаслідок адсорбції.
Малишева М.Л. займається вивченням природи стійкості та механізмів коагуляції дисперсних систем, а також дослідженням адсорбції полімерів на поверхні часточок дисперсної фази і структури утворених адсорбційних шарів, вивчає електроповерхневі властивості та агрегативну стійкість полімервмісних дисперсних системах, структуроутворення в дисперсних системах.

Колоїдна хімія
Розвиток нанохімії та нанотехнології визнано найбільш перспективним, стратегічно важливим напрямком ХХІ століття. Їх теоретичною основою  є колоїдна хімія -  фізична хімія дисперсних систем.
В 1914 році Во.Освальд визначив, що колоїдна хімія не є вченням про властивості якоїсь специфічної групи речовин. Вона вивчає фізико-хімічний стан, в якому можуть бути всі речовини, стан, обумовлений тільки розміром частинок речовини, ступенем її подрібненості (дисперсності). Кількісні зміни розміру частинок і площі міжфазної поверхні приводять до якісних змін властивостей системи. В подрібненому стані речовини мають особливі властивості - зростає реакційна здатність речовини, каталітична активність. Для маленьких частинок характерна більш висока міцність, твердість, ніж для великих частинок тієї ж речовини.
Перші праці з колоїдної хімії в Київському університеті пов’язані з ім’ям професора  І.Г. Борщова (1833-1878), який ще в 1869р. надрукував у першому номері „Журналу Російського хімічного товариства” статтю „Про властивості та часткову будову колоїдів, які беруть участь у будові тіла тваринних і рослинних організмів”. Борщов, на противагу Грему, вважав, що колоїдним часточкам властива також кристалічна будова. Думка Борщова про кристалічну будову колоїдних часточок була в дальшому підтверджена доцентом Петербурзького гірничого інституту П.П. Веймарном (1906), а пізніше іншими дослідниками. Борщову належить пріоритет у встановлені залежності між швидкістю дифузії в колоїдних розчинах і розмірами часточок.
На колоїдні речовини звернув  увагу М.А. Бунге, який працював професором в Київському університеті в 1871-1914р. Під впливом досліджень Борщова він вивчає  колоїдні речовини, що утворюються в при  цукроварінні, досліджує структуроутворення в розчинах пектинових речовин.
 Вивченням механічних властивостей колоїдів із застосуванням методу подвійного променезаломлення займався також професор університету Г.Г. ДеМетц.
Перший курс лекцій з колоїдної хімії у Київському університеті читав Антон Володимирович Думанський ще в 1911-1912 році. В 1913 р. А.В.Думанський одержав ступінь магістра за роботу „Про колоїдні розчини”, що стала основою одної з перших монографій на цю тему. Це була перша в Росії магістерська дисертація з колоїдної хімії, захист якої відбувся в Київському університеті.
 Лекції Думанського відрізнялися яскравою емоційною забарвленістю, зумовленою глибокою захопленістю улюбленою наукою, якій він присвятив все життя. Написаний А.В.Думанським підручник „Вчення про колоїди” тричі перевидавався в СРСР.
Своє життя Антон Володимирович присвятив пізнанню колоїдного стану матерії. Він був видатним вченим, одним з засновників колоїдної науки. Антон Володимирович розробляв не тільки основи колоїдної хімії, але і показав її місці серед природничих наук; створена ним велика наукова школа, плодотворність його ідей, які зберегли своє значення  до теперішнього часу, показують, що з ім’ям А.В. Думанського пов’язана ціла епоха в розвитку хімії.    
Усков Ігор Олександрович (1924-1998), вихованець хімічного факультету, учень акад. А.В.Думанського. В 1950 році закінчує хімічний факультет за фахом хімік – колоїдник і в цьому ж році вступає до аспірантури і виконує роботу під керівництвом академіка А.В. Думанського. І.О.Усков - засновник кафедри фізичної хімії полімерів і колоїдів і її завідувач з 1965 по 1988р. Читав курси  ”Колоїдна хімія” та ”Фізико-хімія полімерів”.
Єременко Борис Валентинович в 1960 закінчив хімічний факультет Киівського державного університету ім. Т.Г. Шевченко. З 1988 по 1993  завідувач кафедри кафедри фізичної  хімії полімерів і  колоїдів, читав курс ”Колоїдна хімія”.
З 1993 року курс колоїдної хімії читає Малишева Марія Львівна. Вивчаючи колоїдну хімію студенти синтезують та очищають нанодисперсні системи, вивчають їх молекулярно-кінетичні, оптичні, реологічні, електрокінетичні властивості та агрегативну стійкість.